-
1 dust
1. n1) пил, порох2) пилинка3) пучка, щіпка4) хмара, клуби пилуto raise a dust — здіймати куряву; перен. зчиняти галас
5) перен. шум, метушня6) поет. прах; тлін7) розм. гроші, дзвінка монета8) розм. борошно9) бот. пилокto lick the dust — плазувати, принижуватися
to take the dust — амер. плентатися у хвості
to throw dust in smb.'s eyes — замилювати очі комусь
2. v1) стирати пил; обмітати; вибивати пил; витрушувати, зчищати; витирати порох2) посипати, обсипати3) сипати, підсипати4) запилити, запорошити5) амер., розм. мчати, нестися; переганяти, залишати позаду6) розм. замилювати очі* * *I [dest] n1) пил2) пилина, порошина; пучка, щіпка3) хмара, хмара пилу; шум, метушня4) порох; тлін5) гроші, дзвінка монета6) aвcтpaл. борошно7) бoт. пилок8) = dust-brandII [dest] v1) стирати, змахувати пил; вибивати пил; обмітати; струшувати, зчищати (тж. dust off)2) посипати, обсипати (порошком, борошном); запилювати; сипати, підсипати3) запилити; запорошити4) aмep. нестися, мчати; переганяти; залишати за (тж. to dust it)5) втирати очки -
2 raise
1. n1) підвищення, зростання, збільшення2) амер. прибавка (до зарплати)he got a raise — йому підвищили зарплату, він одержав прибавку до зарплати
3) підйом, дорога вгоруraise chute — гірн. скат
2. v1) піднімати (тж raise up)to raise anchor — піднімати якір; зніматися з якоря
to raise the earth around a plant — с.г. підгортати (підсипати) рослину
2) допомогти піднятися3):to raise oneself — піднятися, підвестися
4) здіймати, підноситиto raise one's eyes — підвести очі (на кого-н.)
5) здіймати, збивати (куряву)6) будити; перен. воскрешати, пробуджуватиto raise smb. at midnight — розбудити когось серед ночі
7) рел. воскрешати8) викликати, збуджувати, породжувати9) починати, затівати, підніматиto raise a disturbance — учинити скандал, зчинити бучу
10) піднімати на боротьбу (проти, за — against, to)11) підвищувати, збільшувати12) амер. підробити документ, змінивши в ньому суму на вищу13) підвищувати по службі; давати нове звання14) вихваляти, звеличувати15) скласти, підготувати, накреслити (план тощо)16) виводити з себе, розлютовувати18) гірн. видобувати, видавати нагора19) підносити, підвищувати20) мат. підносити до степеня21) текст. ворсувати; начісувати22) мед. відкашлюватися, відхаркуватися23) споруджувати, зводити24) вирощувати, виховувати32) знімати (обмеження)34) учинитиraise up — а) піднімати; б) створювати
to raise up enemies — наживати ворогів; в) поет. породжувати
to raise one's glass to smb., smth. — підняти келих за когось, за щось; проголосити тост
to raise one's hand to smb. — підняти руку на когось, ударити когось
to raise Cain (hell, mischief, a rumpus, the devil) — зчиняти галас, скандалити
to raise the roof — амер., розм. а) бешкетувати, порушувати порядок; б) зчиняти галас, скандалити; в) втрачати самовладання; г) справляти приголомшливе враження
to raise a big smoke — амер. підняти тривогу
to raise a dust — а) хвилюватися, нервувати; б) замилювати очі
to raise the wind — розм. роздобувати гроші
* * *I [reiz] n1) підвищення, підняття, збільшення; aмep. збільшення ( зарплати)2) підйом; дорога в гору3) гipн. підняттєва виробкаII [reiz] vto raise anchor — зніматися з якоря; піднімати; підвищувати; refl піднятися; допомогти піднятися; здіймати
2) піднімати; будити, пробуджувати, воскрешати; peл. воскрешати3) викликати, збуджувати; породжувати; починати, піднімати; затівати; (часто to, against) піднімати на боротьбу4) підвищувати, збільшувати; кapт. збільшувати ставку; aмep.; кoм. підробити шляхом підміни позначеної на документі суми на більш високу6) звеличувати, вихваляти7) дiaл. виводити з себе, розлючувати8) icт.,; дiaл.; cпeц.; = rise II9) миcл. піднімати ( звіра)10) гipн. добувати; видавати11) мaт. підносити до степеня12) тeкcт. ворсувати; начісувати13) мeд. відкашлюватися, відхаркуватися14) споруджувати, зводити ( будинок)16) ставити, піднімати ( питання); висувати ( заперечення); пред'являти ( вимогу)18) викликати (дух, тінь)19) збирати, добувати ( гроші)23) заквашувати
См. также в других словарях:
закушпелити — лю, лиш, док., діал. 1) неперех. Почати кушпелити, здіймати куряву, вихрити, крутити снігом і т. ін. || безос. 2) неперех. Швидко піти, поїхати і т. ін., здіймаючи куряву. 3) перех. Запорошити, покрити пилом кого , що небудь … Український тлумачний словник
курити — I курю/, ку/риш, недок. 1) перех. і без додатка. Вдихати й видихати дим якої небудь речовини, перев. тютюну. Курити люльку. 2) перех. і неперех. Спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення ароматичним димом. Курити фіміам. 3) перех. Добувати … Український тлумачний словник
кушпелити — ить, недок., діал. 1) Здіймати куряву. || Крутити (у 1 знач.). 2) Іти, їхати і т. ін., здіймаючи куряву … Український тлумачний словник
покуріти — I ри/ть, док. Виділяти дим при слабому горінні якийсь час. II покури/ть і рідко покурі/є, док. Здіймати куряву вгору якийсь час. || Поїхати, побігти, здіймаючи куряву … Український тлумачний словник
куріти — I ри/ть, рідко курі/є, недок. Горіти слабо, виділяючи при цьому дим. || Сповнювати повітря димом. II ри/ть, недок. 1) Підіймати куряву вгору. 2) Здійматися вгору (про пил, сніг, туман і т. ін.). || чим. Те саме, що парувати I 1). || безос … Український тлумачний словник
курити — I (що й без додатка цигарку, сиґару тощо), палити (зазв. люльку), смалити; кадити (чим і без додатка), дими[і]ти (чим і без додатка); покурювати, розкурювати, попахкувати (проводити час за курінням) II (роблячи що н., здіймати куряву, пил;… … Словник синонімів української мови
куріти — 1 дієслово недоконаного виду горіти, виділяючи дим рідко куріти 2 дієслово недоконаного виду здіймати куряву … Орфографічний словник української мови
покуріти — 1 дієслово доконаного виду диміти деякий час покуріти 2 дієслово доконаного виду здіймати куряву якийсь час форми покуріє , покуріють вживаються рідко … Орфографічний словник української мови
збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… … Український тлумачний словник
курно — присудк. сл. Роблячи багато куряви. •• Кури/тися (кури/ти) ку/рно здіймати велику куряву, огортатися нею … Український тлумачний словник
мести — мету/, мете/ш; мин. ч. мів, мела/, мело/; наказ. сп. мети/, меті/м (меті/мо), меті/ть; недок. 1) перех. і без додатка. Видаляти з якої небудь поверхні сміття, пил, сніг мітлою, віником і т. ін.; підмітати. || чим. Волочачи що небудь по поверхні,… … Український тлумачний словник